Марія
Варшава → КиївРозумію, що цей відгук скоріш за все нічого не змінить, але з усією повагою - це найгірший перевізник в Україні, яким я коли-небудь користувалась. Минула моя подорож була з пересадкою в полі, де потрібно було самостійно в жару +35 градусів переносити усі свої речі з одного автобуса в інший, хоча цього ніде не було вказано (а також автобус не зламався), з хамством і байдужістю водіїв. Розумію, що всі втомлені, і пасажири бувають різні, але вважаю за обовʼязкове адекватно спілкуватись з пасажирами, тим більше з тими, які задають нормальні питання. На цей раз їхала Варшава-Київ, мала з собою техніку, з якою потрібно було зробити tax free, що складав 500$. Перед цим спеціально перепитала прикордонну службу та іншу міжнародну автобусну компанію чи можна робити такс фрі автобусом - на що отримала позитивну відповідь. Коли сідала на автобус також попередила водіїв, що мені потрібно зробити такс фрі, спокійним тоном, без усіляким претензій, на що отримала у відповідь «ніяких такс фрі автобусом вам не буде». Намагалася запитати чому, але на мої питання ніхто не відповідав. Після чого пішла ставити чемодан і перепитала у іншого водія, дуже ввічливо сказала, що бачу що другий водій зайнятий - можете, мені, будь ласка, пояснити, чому я не можу зробити такс фрі, на що отримала таку саму хамську відповідь, що мене «потрібно буде чекати орієнтовно 3 години», оскільки там черга з дальнобійників і ніхто цього робити не буде. Найбіліше зраділа від пояснення в реаліях України - чому мене не будуть чекати 3 години: люди спізнюються на літак! Я перепитала чому я не можу просто потім сісти в інший автобус, на що теж отримала купу невдоволення і відповідь, що там немає пішого переходу. Сіла в автобус, намагалась знайти дану інформацію в умовах купівлі квитка або в додатку flix bus, або задати це питання оператору, але єдине що можна там зробити - то це написати скаргу, або поспілкуватись в чаті з ШІ. На кордоні побачила будку такс фрі, біля якої не було жодної людини, знову підійшла до водія, поки всі проходили паспортний контроль, з чітким текстом «ви можете мені, будь ласка, пояснити ще раз, бо я не розумію чому я не можу витратити 2 хвилини часу на те, щоб мені відсканували мій штрих код», який вартує 500$. На що я знову отримала купу хамства та невдоволення, і відповідь, що це заборонено міжнародними автобусними перевезеннями. Я сказала, що зверталась до міжнародного перевізника, який сказав, що вони все роблять без проблем. І запитала чому це не вказано в умовах при купівлі квитка, на що мені знову по-хамськи відповіли «це я маю писати?!!!». Після повїздок на флікс бас відчуваю себе увʼязненою а не пасажиром, якого начебто хотілось би поважати: на єдиній зупинці вийти не дозволили, туалет мав працювати від кордону до Києва але не працював. Розуміючи наш менталітет, їхала в зворотню сторону на іншому безіменному перевізнику, в якому всі посміхалися, були спокійні та все спокійно пояснювали, приїхали вчасно. До цього також був десятками позитивний досвід з усіма перевізниками, крім флікс басу. Після цієї ситуації ні я, ні мої друзі, їздити даним перевізником не будуть. Але то звичайно всім все рівно, бо люди завжди будуть з ними їздити і ніяке хамство цього не змінить.